Як застосовувати кров Ісуса (укр.)

Метою нашого дослідження буде повнота дії крові Ісуса в нашому житті. Спочатку давайте звернемося до книги Об’явлення, де ми знаходимо опис великого фінального протистояння, що очікує нас при закінченні віку цього. Ця битва охопить небо і землю. У ній візьмуть участь Божі ангели, сатана зі своїми ангелами, і народ Божий на землі. Дяка Богу, що перемога буде за Богом і Його народом. Там сказано про те, як народ Божий на землі виконає свою частину в завоюванні цієї перемоги. Об’явлення 12:11 – ці слова належать ангелам, але стосуються людей на землі:

Вони його перемогли … 

Хто «вони»? – прості люди, як ми з вами, віруючі в Ісуса Христа. Кого «його»? – сатану. Важливо побачити, що станеться пряме протистояння між віруючими і сатаною, і між нами не буде ніякого посередника. Отже …

Вони його перемогли кров’ю Агнця та словом свого засвідчення … 

І далі йдеться про те, якої властивості людьми вони будуть:

… І не полюбили життя свого навіть до смерті! 

Іншими словами, це будуть повністю посвячені люди. Саме таких християн боїться сатана, – він боїться тільки на сто відсотків посвячених християн. Коли йдеться про те, що вони «не полюбили життя свого навіть до смерті», то що це означає? Це означає, що зберегти своє життя для них було не найважливішим. Найголовнішим для них було виконати волю Божу, незалежно від того, залишаться вони при цьому живими чи ні. Отже, зберегти своє життя – це не є для них найважливіше. Найголовніше для них – залишитися вірними Господу і виконанню Його волі.

Християни часто говорять, що є солдатами армії Господа, але, напевно, багато хто з них мають досить туманне і, швидше, сентиментальне уявлення про те, що означає бути солдатом. Під час Другої Світової війни протягом п’яти з половиною років я був солдатом Британської армії. Я не був добровольцем – мене призвали до армії. Але, як би там не було, дозвольте сказати наступне: при вступі до лав Британської армії командування не видало мені папір з гарантією, що я залишуся цілим і неушкодженим, і повернуся додому живим. Ще жодна армія не брала до своїх лав солдатів, гарантуючи їм, що вони не постраждають і не будуть вбиті. Все якраз навпаки: коли хтось стає солдатом, то тим самим свідчить, що готовий віддати своє життя. Те ж саме відноситься і до Божої армії. Вам ніхто не гарантує, що вам не доведеться розлучитися з життям. Сатана боїться тільки тих людей, яких не лякає смерть. У будь-якому випадку тут наше життя відносно коротке. Воно не буде тривати вічно, і воно не встелене квітами. Хіба не так?

Було б нерозумно втратити вічну славу заради кількох коротких років на землі. Тому нам просто необхідно говорити про те, що найважливішим у житті є виконання волі Божої. При вірному розумінні і правильній системі цінностей, виконання нами волі Божої – це є в наших же інтересах. Є чудові слова в Першому посланні Івана 2:17:

Минається і світ, і його пожадливість, а хто Божу волю виконує, той повік пробуває! 

Коли ви в повному посвяченні з’єднуєте свою волю з волею Божою, то ви стаєте непотоплюваним, непереможним і непохитним. Коли ви з’єднуєтеся з волею Божою, то стаєте таким же надійним, як воля Божа. Не має значення, помрете ви чи залишитеся жити – ви не будете переможеними.

Запропоную вам своє розуміння, що означає перемагати сатану кров’ю Агнця та словом свого засвідчення. Це одна з найбільш дорогоцінних істин, які Бог відкрив мені за всі роки мого ходіння з Ним. Нема мірила, яким можна оцінити всю цінність цього відкриття. Мільйонів доларів було б недостатньо. Цінність цієї істини неможливо виразити в грошах. Будьте уважні, я скажу це дуже просто і зрозуміло:

Ми перемагаємо сатану, коли особисто свідчимо про те, що, згідно Слова Божого, кров Ісуса робить для нас.

Постарайтеся усвідомити і запам’ятати ці слова. Варто навіть повторити їх кілька разів уголос для того, щоб вони закарбувалися у вашій свідомості.

Тепер давайте поговоримо про те, як це робити практично. Але спочатку звернемося до прообразів Старого Заповіту. У 12-м розділі книги Вихід описаний порядок звершення Пасхи. Ми знаємо про те, що через жертву пасхального ягняти (агнця) Бог передбачив повний захист для всього народу Ізраїлю. Але для того щоб отримати захист кров’ю агнця, ізраїльтяни повинні були зробити певні дії. Перед тим, як ми звернемося до 12-го розділу книги Вихід, давайте прочитаємо Перше послання до Коринтян 5:7, другу частину вірша:

«… бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений».

Іншими словами, апостол Павло говорить про те, що Пасха Старого Завіту, здійснена в Єгипті, є пророчим прообразом того, що було здійснено через викупну смерть Ісуса. Христос є істинною Пасхою – саме в Його крові, а не в крові пасхального ягняти, ми отримуємо остаточне і вічне спасіння. Крім того, той спосіб, яким ізраїльтянам було наказано застосовувати кров ягняти, є чудесним прообразом для нас. Давайте звернемося до книги Вихід 12:21–23. Дозвольте попутно зауважити, що порядок звершення Пасхи є одним з безлічі прикладів Біблії, що вказують на величезну відповідальність, що лежить на батьках сімейств. Оскільки саме батьки в народі Ізраїлю були тими, хто міг забезпечити захист і спасіння для всього народу. Якби батьки поставилися недбало до виконання своїх обов’язків, тоді весь Ізраїль не зміг би отримати захист через Пасху.

Особисто я впевнений, що найбільшою проблемою сучасного суспільства є батьки, які не виконують своїх обов’язків. Багато разів при консультації батьків, у яких були проблемні діти, мені доводилося повторювати: «Нема дітей, не таких, якими вони повинні ставати – є батьки, не такі, якими вони повинні були бути». Вважаю, що якщо ми простежимо, звідки приходять всі проблеми, стрімким зростанням яких ми так стурбовані – аборти, наркотики, розлучення і багато інших бід суспільства – то ми, зрештою, виявимо, що джерелом цих проблем є батьки, які не виконують своїх обов’язків. Як я вже зазначив у контексті розглянутого нами місця Писання, що якби батьки не виконали покладеного на них обов’язку, то Ізраїль не був би врятований. У Бога немає запасного плану. Початковий план і є Божим кінцевим планом. І якщо Він вирішив покласти відповідальність на батьків, то Він вже не зніме її з них.

Тепер давайте прочитаємо Вихід 12:21–23:

І покликав Мойсей усіх старших Ізраїлевих та й промовив до них: «Спровадьте й візьміть собі дрібну худобину за родинами вашими, і заколіть пасху і візьміть в’язку ісопу й умочіть у кров, що в посудині, і доторкніться горішнього одвірка й двох одвірків бічних кров’ю, що в посудині. А ви,   ніхто не вийдете з дверей дому свого аж до ранку. І перейде Господь ударити Єгипет, і побачить ту кров на одвірку горішнім і на двох одвірках бічних, і обмине Господь ті двері, і не дасть згубникові увійти до ваших домів, щоб ударити. 

Слово «пасха» буквально означає «пройти мимо». Господь сказав, що Він пройде мимо дверей, які будуть захищені кров’ю агнця.

Давайте поміркуємо над тим, що повинні були зробити батьки. У певний час кожен батько повинен був вибрати ягня. Потім вони повинні були заколоти це ягня і зібрати його кров в посудину. Ця кров була дуже цінною – жодна крапля не повинна була бути пролита на землю.

Отже, агнець в жертву принесений, кров, яка мала захистити, зібрана в посудину, – але, поки вона перебувала в посудині, вона нікого не захищала. Батькам було наказано перенести кров з посудини на двері житла, і помазати нею одвірки дверей, але, ні в якому разі, не поріг – ніхто не повинен був переступати через кров. Доля Ізраїлю залежала від переміщення крові з посудини на двері своїх осель. Як вони робили це? Дуже просто: Бог велів їм взяти невелику в’язку ісопу, вмочити її в кров і помазати нею бокові і горішній одвірки  дверей. Ісоп був нічим не примітним і, в певному сенсі, не маючим якоїсь цінності  рослиною. Однак він зіграв важливу роль у спасінні Ізраїлю.

Після цього Бог наказав зробити ще одне: після того, як вони покроплять одвірки дверей кров’ю, їм треба залишатися всередині дому. Їм було заборонено виходити назовні, – вийшовши за межі означеного кров’ю простору, вони втрачали захист.

Давайте подивимося до кого звернено Перше послання Петра 1:1–2:

Петро, апостол Ісуса Христа, захожанам Розпорошення: Понту, Галатії, Каппадокії, Азії й Віфінії, вибраним із передбачення Бога Отця, посвяченням Духа, на покору й окроплення кров’ю Ісуса Христа: нехай примножиться вам благодать та мир! 

Зверніть увагу на те, що йде перед кропленням – покора. Кров не покриває непокору. Вона не приносить користь тому, хто непокірний, хто виходить за позначені межі. Тому завжди пам’ятайте:

Хоч в крові знаходиться повний захист вона діє тільки при покорі.

Повернемося до здійснення першої Пасхи. Кров збирали в посудину, яку потім вносили в приміщення, брали невелику в’язку ісопу, умочували його в кров і покроплювали нею одвірки дверей. Після чого кожен за цими дверима знаходився в безпеці. Апостол Павло говорить, що «наша Пасха Христос, за нас у жертву принесений». Образно кажучи, наш Пасхальний Агнець Христос був принесений у жертву вже майже дві тисячі років тому. Його кров була зібрана і зберігається в посудині, – але перебуваючи там, вона не захищає нікого. Ми знаходимося в такому ж положенні, в якому знаходився Ізраїль: ми повинні перенести кров з посудини туди, де ми живемо – тільки після цього і за умови нашої покори ми отримуємо захист. Однак виникає питання про те, як нам перенести кров Ісуса з посудини на своє житло?

Повернемося до Об’явлення 12:11:

Вони його перемогли кров’ю Агнця та словом свого засвідчення … 

Ви пам’ятаєте, про що ми говорили? – Ми перемагаємо сатану, коли особисто свідчимо про те, що, згідно Слова Божого, кров Ісуса робить для нас. Що переносить кров з посудини туди, де ми живемо? – Наше свідоцтво.

Немає нічого складного в свідоцтві. Що є важкого в тому, щоб вимовити кілька слів з ​​Писання? Це схоже на маленьку зв’язку ісопу, – але тут є наш захист, і важливість нашого свідоцтва неможливо переоцінити.

Є інше місце Писання, яке дуже тісно пов’язане з нашою темою. Послання до Євреїв 3:1:

Отож, святі брати, учасники небесного покликання, уважайте на Апостола й Первосвященика нашого ісповідання, Ісуса … 

Ісус названий Первосвящеником нашого ісповідання. Ви знаєте буквальний сенс слова «ісповідання»? – «говорити те ж саме, що і …». Таким чином, для нас, віруючих в Біблію і в Господа Ісуса Христа, ісповідання означає говорити своїми вустами те ж саме, що Бог говорить у Своєму Слові. Ми приводимо слова наших вуст у відповідність із Словом Божим, а Господь Ісус є Первосвящеником нашого ісповідання.

Брати і сестри, якщо немає ісповідання, то немає і Первосвященика ісповідання!

Господь Ісус може заступатися за нас, коли ми здійснюємо правильне ісповідання. Тому, як би ви не називали це: ісповіданням чи свідоцтвом, – це є абсолютно необхідна умова для прийняття спасіння Божого. Ісус попередив нас, що ми зо слів своїх виправдаємося і зо слів своїх будемо засуджені (Матв. 12:37). Ми визначаємо нашу долю своїми словами. Апостол Яків говорить, що язик подібний стерну корабля – незважаючи на те, що воно є порівняно маленьким, але саме стерно визначає те, де корабель опиниться (Якова 3:4). І ми прокладаємо курс нашого життя за допомогою того, як використовуємо свій язик. У нашій владі говорити правильно і погоджувати слова наших вуст із Словом Божим. Але ми також вільні говорити неправильно і, тим самим, відводити своє життя з правильного курсу. Залежно від використання свого язика, ми або благополучно досягнемо нашої гавані, або загинемо в корабельній аварії.

Багато християн дуже необачні і недбалі у використанні свого язика. Можна почути таке: «Мене це просто добиває», або «Я просто вмираю від сміху». Ніколи не кажіть нічого подібного. Не вимовляйте такі дурниці, – це зовсім не є смішно. Ніколи не проголошуй своїм язиком про себе нічого, що хотів би побачити це виконаним Богом. Також не недооцінюй себе, тому що ти дорогоцінний в очах Божих, – Він купив тебе ціною крові Ісуса. Коли ти принижуєш і опоганюєш самого себе, то насправді опоганюєш роботу рук Божих, оскільки Біблія говорить, що ми творіння Його рук. Як насмілюєшся ти опоганювати творіння рук Божих? Гордість є величезною проблемою для християнина, але іншою проблемою, настільки ж значною, є недооцінка самого себе. Ми цінимо себе не по тому, якими є самі по собі, але по тому, ким Бог зробив нас.

Отже, зараз ми розглянемо практичне застосування того, як перенести кров Ісуса з посудини туди, де ви живете – у ваше життя. Але перед цим я повинен сказати вам: ви не зможете засвідчити про те, що говорить Слово Боже про кров Ісуса – поки не будете знати, що ж воно говорить. Тому одною з основних умов є знання, що ж вчить Біблія про кров Ісуса. Новий Заповіт говорить про семикратне кроплення кров’ю Ісуса. І ми розглянемо застосування цього семикратного кроплення кров’ю Ісуса в нашому житті. Згідно Нового Заповіту існує сім головних впливів крові Ісуса на наше життя.

Відкуплення

Перше, що чинить кров Ісуса – це відкуплення. Давайте звернемося до того, що говорить про це Писання. Послання до Ефесян 1:7:

 … маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його … 

Відкуплення – це викуп назад. Ми знаходилися в руках диявола, Ісус викупив нас назад Своєю кров’ю.

Перше послання Петра 1:18, 19:

І знайте, що не тлінним сріблом або золотом відкуплені ви були від марного вашого життя, що передане вам від батьків, але дорогоцінною кров’ю Христа, як непорочного й чистого Ягняти … 

Зверніть увагу, що тут Ісус знову згадується як пасхальний Агнець. Він не мав вади – вродженого гріха. Він був без плями – власних гріхів. Ми були викуплені Його кров’ю з успадкованого нами рабства.

У контексті цього давайте звернемося також до Псалму 106:2:

Хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив (букв. відкупив)  їх з руки ворога … 

Хто цей ворог? – сатана. І якщо ми були відкуплені, що ми повинні зробити у зв’язку з цим? – сказати так. Якщо ми не говоримо, то нема відкуплення. Ви розумієте? Ваше ісповідання, ваше проголошення робить відкуплення дієвим для вас. Інакше кров залишається в посудині.

Давайте подумаємо над тим, що ми можемо проголосити на підставі цього місця Писання. Ми можемо зробити таке ісповідання: через кров Ісуса я був відкуплений з рук диявола. (Можна висловити це і по-іншому, це лише приклад особистого ісповідання.)

Брати і сестри! У мене немає ніяких ілюзій щодо того, де я був перед тим, як зустрівся з Ісусом, – я перебував у руках диявола, і у мене немає жодних сумнівів чи ілюзій з цього приводу! Але сьогодні мене там немає, тому що я був викуплений кров’ю Ісуса з рук диявола!

Запрошую вас отримати благословення, сказавши це вголос. Моє вчення буде практичним, і я збираюся показати вам дуже багато речей. Але ви отримаєте стільки благословень, наскільки активно ви будете реагувати на проголошене вами. Отже, промовте це ісповідання віри вголос, осмислено і не поспішаючи:

Через кров Ісуса я був викуплений з рук диявола. 

Можете повторити ці слова кілька разів для себе, щоб вони проникли глибоко в вашу свідомість, а краще засвідчити про це ще й перед іншими людьми. Коли ми вимовляємо вголос те, що Біблія говорить про нас, то глибоко всередині нас щось відбувається.

Очищення 

Тепер давайте розглянемо, що ще кров Ісуса дає нам – це очищення. Звернемося до Першого послання Івана 1:7:

Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха. 

Дуже важливо знати про те, що в оригіналі дієслово «очищує» стоїть в теперішньому тривалому часі (тобто, дія відбувається в даний момент і ще не закінчилася – прим. перекладача). Отже, цей вірш говорить про те, що якщо ми постійно ходимо в світлі, то ми маємо постійне спілкування один з одним. І, будь ласка, зверніть увагу на те, що підтвердженням нашого ходіння у світлі є спілкування. Якщо ви знаходитесь поза спілкуванням, то ви знаходитесь поза світлом, а кров не очищує в темряві. Це надзвичайно важлива істина: Кров не очищує в темряві. 

Отже, якщо ми постійно ходимо в світлі, то ми маємо постійне спілкування один з одним і кров Ісуса постійно омиває нас від усякого гріха. Це не одноразове очищення. Немає значення, де ви знаходитесь, – якщо ви продовжуєте ходити у світлі, тоді (незважаючи на найважчі обставини, на найбільш розпусне оточення, на безперервний тиск) кров постійно очищує вас від усякого гріха.

Дозвольте показати ще один прекрасний приклад. Звернемося ненадовго до великого Псалму покаяння Давида, який він написав після того, як був викритий у двох жахливих гріхах: перелюбі і вбивстві. Давид звернувся до Бога з великим плачем покаяння і благанням про милість. Ми не будемо розглядати весь Псалом 50, але ось що говорить Давид в 9 вірші:

Очисти ісопом мене, і буду я чистий; обмий Ти мене і стану біліший від снігу. 

Зверніть увагу, що знову мова йде про ісоп, який, як ми знаємо, використовували батьки Ізраїлю під час Пасхи для помазання кров’ю (фрази «помазати кров’ю» і «окропити кров’ю» в оригіналі звучать однаково — прим. ред.). «Очисти ісопом мене, і буду я чистий; обмий Ти мене і стану біліший від снігу». Який привілей знати, куди йти, будучи винним!

Кожен християнин має такий привілей. Брати і сестри, задумайтеся на хвилину про мільярди людей, які відчувають провину, але при цьому не знають, куди їм іти. Чи можете ви уявити, що означає бути мученим совістю через гріх і не знати, куди йти, щоб отримати прощення і мир? А сьогодні в такому стані знаходиться величезна частина людства.

Що ж ми проголосимо, згідно Першого послання Івана 1:7? Я б висловив це так:

Оскільки я ходжу у світлі, кров Ісуса очищує мене прямо зараз і постійно від усякого гріха. 

Я свідомо уточнив, що кров Ісуса омиває нас прямо зараз. Однак не тільки зараз, але і весь час, коли ми ходимо в світлі. Було б добре, щоб ви повторили це Біблійне ісповідання кілька разів прямо зараз і, бажано, вголос.

Виправдання 

Наступне, що дає нам кров Ісуса – це виправдання. У грецькому оригіналі Нового Заповіту «виправдати» означає «зробити праведним». При цьому зміст слова «виправдання» має багато різних відтінків. Давайте спочатку звернемося до Послання Римлянам 5:9:

Тож тим більше спасемося Ним від гніву тепер, коли кров’ю Його ми виправдані.

Отже, ми були виправдані Його кров’ю. Дозвольте пояснити це за допомогою невеликої притчі. Припустимо, що за серйозне правопорушення ви опинилися в суді, де вирішується питання вашого життя і смерті. Але несподівано суддя оголошує вирок: «Невинен!» Ось що означає виправдання – вас виправдали. Крім того, це не ваша особиста праведність – вам було пораховано праведність Самого Ісуса Христа. Але і це ще не все: вам не тільки зарахували досконалу праведність, але ви були зроблені праведним. Отже, наше виправдання включає в себе все це: 1) ми були виправдані, 2) нам було пораховано праведність, і 3) ми були зроблені праведними.

У мене є двовірш, за допомогою якого легко запам’ятати, що означає виправдання: я виправданий це означає, ніби я ніколи не грішив (по-англійськи ці слова звучать в риму – прим. перекладача). Чому? – Тому що я був зроблений праведним праведністю Самого Ісуса Христа, – а Він ніколи не грішив, Він був невинний, у Нього не було темних плям у минулому. Ви повинні зрозуміти, що ваша власна праведність ніколи не приведе вас на небо. Пророк Ісая сказав, що вся наша праведність подібна до забрудненого одягу. Але відкладіть набік цей забруднений одяг і дозвольте крові Ісуса дати вам праведність Ісуса. Тоді диявол позбудеться права звинувачувати вас.

Є чудове місце в Книзі пророка Ісаї 61:10:

Я радісно буду втішатися Господом, нехай звеселиться душа моя Богом моїм, бо Він зодягнув мене в шату спасіння, і в одежу праведності мене вбрав. 

Ви отримуєте від Бога подвійний дар: спасіння і праведність. Коли ви покладаєтеся на Ісуса Христа і Його жертву за вас, то ви будете одягнені в ризи спасіння. Але не зупиняйтеся на цьому, – вам належить одягнутися в одяг праведності. Один з перекладів каже: «Він огортає вас шатами праведності». Ви повністю покриваєтеся праведністю Ісуса Христа. У диявола немає нічого, щоб він міг сказати проти вас. Якщо він буде говорити вам про всі неправильні вчинки, які ви колись вчинили, то знаєте що? – Не сперечайтеся з ним. Скажіть: «Ти повністю правий, сатана. Але все це залишилося в минулому, а зараз я одягнений в праведність Ісуса Христа. Ти не зможеш сказати щось проти цього».

Давайте повернемося до того, що говорить п’ятий розділ Послання до Римлян. На підставі цього місця Писання наше проголошення звучатиме так:

Завдяки крові Ісуса я був виправданий, визнаний невинним, зарахований праведним, зроблений праведним, як той, що ніколи не грішив. 

Не полінуйтеся вимовити це кілька разів. Якщо ви зробите це з вірою, то у вас виникне бажання подякувати Богу.

Освячення 

Наступне – це освячення. Звернемося до Послання Євреям 13:12:

… Ісус, щоб кров’ю Своєю людей освятити, постраждав поза брамою. 

Освячення в тексті оригіналу прямо пов’язане зі святістю. Слова освячений і святий часто взаємозамінні.

Освячення це процес досягнення святості. З одного боку, освячення – це відділення від гріха і всього розпусного, а з іншого, – переображення у святість Самого Бога.

Послання до Євреїв 12:10, розглядаючи питання покарання від Бога, говорить про те, що наші земні батьки карали нас за короткого часу з найкращими (за людськими критеріями) намірами. Але людське покарання відрізняється від Божого:

Ті нас за короткого часу карали; як їм до вподоби було, Цей же на користь, щоб ми стали учасниками Його святости. 

Сучасний переклад цього уривка звучить так:

Наші батьки дисциплінували нас деякий час, і робили це так, як їм здавалося справедливим, але Бог виховує нас заради нашого блага, щоб нам також стати учасниками Його святості. 

Зверніть увагу, що тут говориться не про нашу праведність й святість, але про Його святість. Як ми стаємо учасниками Його святості? Через кров Ісуса. Щоб кров’ю Своєю людей освятити Господь Ісус постраждав поза брамою.

Ми можемо висловити це так:

Завдяки крові Ісуса я освячений, відділений від гріха, відділений для Бога, зроблений святим Божою святістю. 

Таким чином, ми щоразу продовжуємо робити наступне: занурюємо ісоп в посудину і окроплюємо себе.

Життя 

Отже, ми вже розглянули відкуплення, очищення, виправдання та освячення. Наступне, що дає кров Ісуса – це життя. Одного разу мені довелося чути одного проповідника, який стверджував наступне: «Що робить кров Ісуса? – Вона лише звільняє нас від поганого».

Вважаю, що дуже небезпечно робити такі заяви. У крові Ісуса – життя, і немає нічого більш позитивного, ніж життя. Давайте заглянемо до книги Левит 17:11:

Бо душа тіла в крові вона, і Я дав її для вас на жертівника для очищення за душі ваші … 

(Де в українському перекладі І. Огієнка стоїть слово «душа», в багатьох інших перекладах сказано «життя» – прим. ред.) Саме кров дає відкуплення душі. Таким чином, життя Боже знаходиться в крові Ісуса – це життя Самого Бога, життя Творця Всесвіту. Наш людський розум не в змозі осягнути весь потенціал такого твердження, тому що Творець є незрівнянно більший від усього Свого створіння. Якби ми тільки могли усвідомити, що є вкладено в крові Ісуса … Принагідно я завжди намагаюся донести людям той факт, що в одній краплі крові Господа Ісуса більше сили, ніж у всьому царстві сатани, тому що в ній знаходиться вічне, нестворене, неосяжне життя Самого Бога, що існувало перш, ніж щось було створено. Який чудовий привілей прийняти це життя! Яка сила прихована в ньому!

У світлі цього звернемося до Євангелії від Івана 6:53–57:

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам … 

Ісус використовував два рівні наголосу у Своєму вченні. Іноді Він підкреслював якусь думку, кажучи «поправді», а часом робив подвійний наголос – «поправді, поправді». У першому випадку це свідчить, що йдеться про щось важливе, у другому – про щось надзвичайно важливе. …

… Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крові Його, то в собі ви не будете мати життя. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня. Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття. Хто тіло Моє споживає та кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому. Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною. 

Моє християнське служіння почалося в 1946 році в арабському поселенні Рамаллах, розташованому на північ від Єрусалиму. Сьогодні це вже не селище, а велике місто. У той час для нас з дружиною і наших прийомних дітей арабська мова була домашньою. До сьогоднішнього дня, коли я думаю або приймаю участь в ламанні хліба, вечері Господній, євхаристії (як би ви це не називали), то завжди згадую, що араби-християни кажуть так: «давайте пити кров Ісуса». Вони говорять про причастя дуже просто, не використовуючи витіюваті і дуже «духовні» вислови. Можна по-різному сказати про причастя, але для мене це означає: їсти тіло Ісуса, і пити Його кров. Якщо когось коробить від таких слів, – вибачте, нічим не можу допомогти.

Деякі були навчені так, що під час причастя вони лише згадують про Ісуса. Однак це зовсім не те, що сказав Ісус. Він сказав, що ми «споживаємо Його тіло і п’ємо Його кров». Звичайно, ми робимо це також і на спомин, але на спомині все не закінчується. Насправді ми ділимо між собою тіло і кров Господа Ісуса Христа, і нема причини змінювати це.

Є багато різних думок про те, як вино стає кров’ю, а хліб – тілом. Представники католицьких і літургійних церков вірять, що це відбувається завдяки благословенню священика.

Чесно кажучи, це не збігається з тим, у що вірю я. На моє глибоке переконання, це відбувається завдяки особистій вірі. Коли я приймаю причастя, вірячи в те, що Ісус сказав в Своєму Слові, то це стає для мене саме тим, чим по Його Слову воно має бути. Будь ласка, не намагайтеся мене переконати (втім, у вас і не вийде це зробити), бо я щоразу переживаю благословення через участь у Вечері таким чином. У 1-му посланні до Коринтян 11:26 сказано наступне:

Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде. 

(«Бо кожного разу» в англійському перекладі це звучить буквально так: «так часто, як часто ви це робите …» – прим. ред.). Пам’ятаю, як один проповідник зауважив з цього приводу: «сказано про те, що це треба робити так часто, а не так рідко, як ви це робите ».

Перше послання Коринтянам 10:16 говорить про спільноту крові і тіла Христового:

Чаша благословення, яку благословляємо, – чи не спільнота то крови Христової? Хліб, який ломимо, чи не спільнота він тіла Христового? 

Після цього апостол Павло нагадує коринтським християнам про те, як була заснована Вечеря Господня. 1-е Коринтянам 11:23–26:

Бо прийняв я від Господа, що й вам передав, що Господь Ісус ночі тієї, як виданий був, узяв хліб, подяку віддав, і переломив, і сказав: «Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається. Це робіть на спомин про Мене!» 

Абсолютно вірно, що це робиться на спомин про Ісуса. Однак важливо, що саме ми робимо на спомин про Нього – ми приймаємо Його тіло.

Так само і чашу взяв Він по Вечері й сказав: «Ця чаша Новий Заповіт у Моїй крові. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!» Бо кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити, смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде.

Поділюся з вами особистим свідченням, але мені б дуже не хотілося, щоб хтось почав сліпо наслідувати нас з Рут. Слава Богу за прекрасну свободу в Тілі Христовому, що ми повинні робити тільки те, до чого веде нас Господь. Як би там не було, послухайте моє свідчення. Скажу вам, що причастя набуло дуже великого значення для мене особисто, і я надзвичайно гостро відчуваю свою потребу в житті Божому. З усім смиренням можу зауважити, що моє життя в чомусь є рекламою життя Божого. Багато людей насилу можуть повірити, що мені вже за сімдесят. Я вважаю це одним з результатів життя завдяки тілу і крові Ісуса. Для мене це не просто вчення або абстрактна теорія – це життєва реальність. (Дерек Принс благополучно дожив до 88 років і мирно відійшов до Господа у сні, перебуваючи останні дні під наглядом лікарів з причини стомлення серцевого м’яза – прим. ред.)

Зараз я розповім вам, як ми з Рут робимо це, – але, будь ласка, ще раз прошу вас, не сприймайте це як те, що ви повинні наслідувати. Як правило, ми з дружиною приймаємо причастя щоранку. І кожен раз я ламаю хліб і вимовляю одні й ті ж слова: «Господь Ісус, ми приймаємо цей хліб як Твоє тіло». Ми споживаємо його і потім приймаємо дуже маленьку чашу зі словами: «Господь Ісус, ми приймаємо цю чашу як Твою кров». Наприкінці я вимовляю: «Ми робимо це, звіщаючи Твою смерть, аж поки Ти прийдеш». Найчастіше ми здійснюємо це в нашому будинку в Єрусалимі, де християни становлять менше одного відсотка населення. Це величезний привілей – кожен день проголошувати смерть Господа в тому місті, де Він помер.

Відомий дослідник Біблії 19-го століття прокоментував це так: «Коли ми проголошуємо смерть Ісуса, аж доки Він прийде, це виводить нас з контексту нашого часу, – у нас більше немає минулого, крім хреста Господа; і немає майбутнього, крім пришестя Господа». Отже, ми проголошуємо Його смерть, аж доки Він прийде, і кожен раз нагадуємо собі, що Він повернеться.

Давайте висловимо це словами ісповідання нашої віри:

Господь Ісус, приймаючи Твою кров, разом з нею ми приймаємо вічне і неосяжне життя Боже. Дякуємо Тобі! 

Приділіть час для поклоніння Йому. Просто відкрийтесь для Нього прямо зараз. Нехай відчуття Божого життя наповнить ваше серце, ваш розум, навіть ваше фізичне тіло. Апостол Павло сказав: смерть буде поглинута перемогою і безсмертям (1 Кор. 15:54). Смерть продовжує свою дію в наших тілах, яка виражається у хворобах, немочах, ослабленні і т.п. Але все це кожен день може бути поглинуто життям Божим. Павло говорить: незважаючи на те, що наш зовнішній чоловік нищиться, наш внутрішній чоловік день-у-день оновлюється (2 Кор. 4:16). У нашому внутрішньому чоловікові достатньо життя, щоб підтримувати нашого зовнішнього чоловіка до тих пір, поки ми не виконаємо наше завдання на землі. Амінь.

Заступництво 

Шосте, що чинить кров Ісуса для нас – це заступництво. Послання до Євреїв 12:22–24:

Але ви приступили до гори Сіонської, і до міста Бога Живого, до Єрусалиму небесного, і до десятків тисяч Анголів, і до Церкви первороджених, на небі написаних, і до Судді всіх до Бога, і до духів удосконалених праведників, і до Посередника Нового Заповіту до Ісуса, і до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.

Зверніть увагу на часи дієслів у цих віршах. Тут вісім разів говориться про те, що ми приступили. Не збираємося приступати, але вже приступили. І приступили не в тілі, але в Дусі.

Отже, ми приступили:

1. до гори Сіонської;

2. до міста Бога живого, до Єрусалиму небесного (не до земного, але до Єрусалиму небесного);

3. до десятків тисяч Анголів; мені подобається переклад, який говорить про торжествуючі порядки і шикування ангелів (бачити безліч ангелів – це чудово вже саме по собі, що вже казати про їх урочисте зібрання!);

4. до Церкви первороджених, написаних (у сучасному перекладі «зареєстрованих») на небесах, – Церкви народжених згори дітей Божих;

5. до Судді всіх – до Бога (слава Богу, що Він більше, ніж просто Суддя, інакше для нас не було б надії);

6. до духів удосконалених праведників (вірю, що тут йдеться про святих Старого Завіту, які завдяки ходінню у вірі досягнули того, що ми отримуємо через нове народження; зауважте, ми не досягаємо це через нове народження, ми отримуємо це завдяки йому);

7. до Посередника Нового Заповіту – до Ісуса (ось завдяки чому ми можемо бути там, якби Бог був тільки Суддею, то нас там би не було, але поруч з Богом-Суддею знаходиться Ісус-Заступник);

8. нарешті, до покроплення крови, що краще промовляє, як Авелева.

Кров Ісуса заступається за нас на Небесах. У неї є три основні відмінності від крові Авеля:

1) кров Авеля була пролита всупереч його волі, в той час як Ісус пролив Свою кров добровільно;

2) кров Авеля окропила землю, а кров Ісуса окропила Святеє Святих;

3) кров Авеля кликала до помсти, а кров Ісуса – до прощення. Це таке прекрасне відкриття, і мені б не хотілося, щоб хтось із вас не отримав його.

Бувають часи слабкості, тиску, коли ми просто не можемо молитися і дивуємося, як ми ще можемо дихати. У такий час добре знати, що кров Ісуса, окроплена в присутності Бога, постійно заступається про милість для нас.

Давайте зробимо проголошення, яке узгоджується з цією істиною:

Дякую Тобі, Господь, що навіть тоді, коли я не можу молитися, кров Ісуса заступається за мене на Небесах! 

Вимовте ці слова з вірою кілька разів, щоразу вкладаючи в них своє серце.

Доступ до Бога 

Нарешті, через кров Ісуса ми маємо доступ до Бога. Заступництво крові Ісуса і доступ до Бога через кров Ісуса виводить нас з часу у вічні Небеса, куди всі ми хочемо прийти в кінцевому результаті. Послання до Євреїв 10:19–23:

Отож, браття, ми маємо відвагу … 

Або впевненість. Це переклад грецького слова, яке буквально означає свободу мови. Дуже важливо, що наша впевненість дає нам свободу говорити, свободу мови, – інакше кажучи, свободу свідчити. Не забувайте про це. Якщо ми не свідчимо, то у нас немає цього.

Отож, браття, ми маємо відвагу входити до святині кров’ю Ісусовою, новою й живою дорогою, яку нам обновив Він через завісу, цебто через тіло Своє, маємо й Великого Священика над домом Божим, то приступімо з щирим серцем, у повноті віри, окропивши серця від сумління лукавого та обмивши тіла чистою водою! Тримаймо непохитне визнання надії, вірний бо Той, Хто обіцяв.

Отже, по-перше, Ісус є Первосвящеником нашого ісповідання (Євреїв 3:1). По-друге, нам треба твердо триматися ісповідання нашого (Євреїв 4:14). По-третє, нам необхідно триматися ісповідання нашого непохитно (Євреїв 10:23). Зверніть особливу увагу на останні слова. Про що це говорить нам? Коли ви летите в літаку і чуєте команду пристебнути ремені, то чого ви очікуєте? Що літак входить в область зустрічних повітряних потоків. Коли Слово Боже говорить, що нам необхідно: 1) робити ісповідання, 2) твердо триматися нашого ісповідання і 3) триматися нашого ісповідання непохитно, то це подібно до того, як коли б Бог попереджував, що нам треба пристебнути ремені (сильніше закріпитися і триматися) скоро нас почне трясти. Навіть коли тобі здається, що все навколо тебе повертається проти тебе, Слово Боже залишається істиною в будь-яких обставинах, тримайся правильного ісповідання. 

Зауважте, що ми входимо в Святеє Святих дорогою новою й живою. Звернемося коротко до 16-го розділу книги Левит, де йдеться про те, що первосвященик повинен входити в Святеє Святих один раз на рік. Він входив туди з кадильницею, повною горючого вугілля та запашного кадила, і перед Господнім лицем кадило створювало пахучу хмару, яка покривала «Престол милості» (так називалася та частина ковчега, яка в українському перекладі І. Огієнка названа лише «віком, що над свідоцтвом» – прим. ред.). Це говорить про поклоніння. Він входив туди також з кров’ю жертви і кропив цією кров’ю сім разів між завісою і «Престолом милості». Коли Послання до Євреїв говорить про впевнене входження через кров Ісуса дорогою новою й живою, то мається на увазі семиразове кроплення кров’ю і помазання жертовною кров’ю «Престолу милості». Завдяки крові Ісуса ми маємо надійний доступ до Небесного престолу Бога Всемогутнього і в Святеє Святих Всесвіту.

Давайте проголосимо наступне:

Дякую Тобі, Господь, що через окроплення крові Ісуса я маю доступ в Твою присутність присутність Всемогутнього Бога і в Святеє Святих Всесвіту! 

Отже, покроплена сім разів кров Ісуса створює сім різних результатів в нашому житті: 1) відкуплення; 2) очищення; 3) виправдання; 4) освячення; 5) передача життя Божого; 6) заступництво; 7) доступ до Божої присутності.

Пам’ятайте завжди, що ми перемагаємо сатану кров’ю Агнця та словом свого засвідчення. Проголосіть цей вірш повністю, не забувши про любов до свого життя:

Ми перемагаємо сатану кров’ю Агнця та словом свого засвідчення, і не полюбили життя свого навіть до смерті! 

Тепер, у світлі всього сказаного, цілком природно буде висловити свою подяку Господу. Якщо хтось не дякує Богові, то тільки тому, що не вірить Йому.

Дякуємо Тобі, Господь!

Тобі хай буде вся слава!

Поклоняємося перед Твоїм Небесним Престолом!

Як застосовувати кров Ісуса (укр.): Один комментарий

  1. Дякую за Український переклад, яка чудова і практична ця книга(проповідь).

    А Господу Ісусу подяка за все, що Він звершив на Голгофі, за досконолу дію, досконалу в кожному відношенні, в кожному її аспекті… Тетелестай!… Завершилося!!! Дякую Ісусу за Його пролиту дорогоцінну, кров, що відкупила мене з рук гнобителя й мечниках, та від марнотного життя, що передано від батьків наших. Дякую йому, що кров’ю Його я виправданий, зроблений праведним, наче я ніколи не грішив. Щиро дякую Тобі Ісусе, що Ти зодягнув мене в шати спасіння і в одежу праведності мене вбрав. Дякую Тобі Ісусе, за те, що кров Твоя очищає мене від всякого гріха, дякую Тобі за освяченя кров’ю Твоєю, дякую Тобі за вічне Божественне життя в Твоїй пречистій крові. Дякую Тобі Ісусе за те, за доступ до святого-Святих через кров Твою, за голос крові, за благодять зі Престолу даної мені… Амінь.

    Нравится

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: